Новини

Розповідь №33 із проєкту «85 розповідей випускників коледжу»

ФІГЛЕВСЬКИЙ Віталій Мечеславович. Навчався в Івано-Франківському базовому медичному училищі у 1985-1989 рр. за спеціальністю «Лікувальна справа». Після закінчення медичного училища працював на посаді медичного брата Івано-Франківської міської клінічної лікарні № 1. У 1989 р. вступив на навчання до Ленінградського санітарно-гігієнічного медичного інституту, який закінчив у 1995 р.. У 1995-1996 рр. проходив інтернатуру при Івано-Франківській обласній СЕС. У 1996-2008 рр. працював завідувачем епідеміологічного відділу Тисменицької районної СЕС. У 2009-2011 рр. – завідувач епідеміологічного відділу Івано-Франківської міської санітарно-епідеміологічної станції. У 2011-2012 рр. – заступник головного лікаря Івано-Франківської обласної СЕС. З вересня 2012 р. по 2016 р. – заступник начальника Головного управління Держсанепідслужби у Івано-Франківській області. З 2016 р. працює на посаді начальника управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.  За сумлінну працю багаторазово нагороджений грамотами Держсанепідслужби області, Голови Держсанепідслужби України, нагороджений грамотою Верховної Ради в 2009 р., відзнакою ДНС в Івано-Франківської області «За заслуги ІІ ступеня» в 2008 р., медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям».

 Віталій Фіглевський: Перші кроки у справі життя

 З особливою теплотою згадую роки навчання в медичному училищі. Це було дуже цікаве, сповнене важливих історичних подій і спогадів, щасливе життя.

З дитинства я знав, що хочу працювати в медицині. В нашій родині тітка працювала медсестрою, сестра поступила в медичний інститут. Тож для мене це була омріяна спеціальність. У школі я вчився добре, після закінчення восьмого класу гарно склав вступні випробування: українську мову і математику та вступив до Івано-Франківського медичного училища.

Я вчився у фельдшерській групі, де були одні хлопці. Вже згодом я дізнався, що готувалися військові фельдшери для армії. Про те ми тоді не думали. Ми були молоді і безтурботні.

Під час навчання мені дуже подобалися наші викладачі та знання, які вони дали. Мені всі предмети йшли не важко, вчитися було цікаво, особливо коли почалися медичні дисципліни. Згодом завдяки цьому мені було легко вчитися у Ленінградському санітарно-гігієнічному інституті із тим багажем, що я мав з училища. Особливо що стосувалося анатомії, фізіології, фармакології та інших базових дисциплін. В інституті я тільки повторював те, що вже знав з училища. А за деякими параметрами, як мені здавалося, я навіть більше був підготовлений – так нас вчили в училищі.

 З великим теплом згадую керівницю нашої групи, викладачку фізичного виховання Світлану Григорівну Мартиненко, яка для нас була як мама, старша подруга і наставниця. Вона прищепила нам любов до спорту, а також була прикладом чуйності і справедливості. Завдяки Світлані Григорівні згодом, під час навчання в інституті в Ленінграді, я грав у баскетбол, але навчився грати і полюбив цю гру саме в училищі.

 У ті часи популярними були КВК, конкурси «Кращий за професією». Навіть якщо від групи виступав один-два представники, та готуватися допомагала вся група. І вболівали теж усі разом.

Не можу не назвати Дмитра Гнатовича Циганкова – нашого вчителя математики, композитора, поета. Це була унікальна людина, яка допомагала учням розвивати свої математичні здібності. Саме як математик він мені подобався. Таке поєднання – точні науки і творчість – не може не захоплювати.

 З великою вдячністю згадую також Марію Василівну Мудрак, Лідію Миколаївну Грищенко (інфекційні захворювання), Романа Івановича Мальця (латинська мова), Валентину Валентинівну Дутову (патофізіологія), Олександру Іванівну Новосельську (педіатрія), Надію Дмитрівну Яблунівську (ЛФК), Галину Дмитрівну Бородайкевич (внутрішні захворювання), Катерину Юріївну Якубів (фармакологія), Євдокію Миколаївну Богославець (анатомія), Чеславу Михайлівну Рішко (акушерство і гінекологія) та багато інших викладачів Івано-Франківського медичного училища, які впродовж чотирьох років старалися віддати всі свої знання для того, щоб ми стали в першу чергу людьми, а вже потім – справжніми професіоналами.

 Можливо, когось і не згадав, але всі наші любі вчителі назавжди залишились в наших серцях. Всі викладачі ставилися до нас з великою повагою.

В ті часи розпочалася перебудова і панував певний дух свободи, демократії. Ми всі були в дусі тих перемін, чекали чогось нового, кращого. Якраз тоді на вибір студентів поставили питання: якою мовою навчатися – українською чи російською. І студенти одноголосно підтримали, щоб викладання в училищі проводилося українською, рідною мовою. Це свідчить про те, що ми були вже тоді національно свідомі. І так по більшості предметів.

Також пам’ятаю пережиту вперше в житті катастрофу – Чорнобильську, яка зачепила всіх українців. То був 1986 рік. Як ми дізналися вже пізніше, ця катастрофа торкнулася і Прикарпаття, зокрема Снятинського району. Вже як я працював в санепідстанції, ми відслідковували ситуацію в цих селах радіологічного контролю, намагалися ліквідувати наслідки аварії на ЧАЕС.

 Хочу вкотре подякувати керівництву та всім викладачам Івано-Франківського медичного фахового коледжу за вагомий внесок в підготовку медичних кадрів, багаторічну плідну працю, високий професіоналізм та продовження славних традицій рідного коледжу.

Віталій ФІГЛЕВСЬКИЙ, випускник Івано-Франківського базового медичного училища 1989 року.

 85 розповідей випускників коледжу

 

Наша адреса

Тел/факс: (0342) 75-32-58
Відділення післядипломної освіти
Тел: (0342)528004
 

 

Для студентів

Moodle

Корисні посилання

ZNO

vfpo

Copyright © 2021 Комунальний заклад фахової передвищої освіти "Івано-Франківський медичний фаховий коледж" Івано-Франківської обласної ради