Напередодні Святвечора, 5 січня, директор КЗФПО «Івано-Франківський медичний фаховий коледж» ІФОР (вул. Гетьмана Мазепи, 165) Володимир Васильович Стасюк взяв участь у передріздвяній інформаційно-просвітницькій зустрічі на тему «Цінність людського життя у світлі таїнства Різдва Христового», яку організували Християнський Рух «За життя», комісія у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ, парафія Святих Кирила і Методія Згромадження Воплоченого Слова.
Такі молитовні сніданки в Івано-Франківську вже стали традиційними. Такий формат спілкування з представниками влади, духовенства, медиками, освітянами дає змогу обговорити важливі питання для міста чи країни.
У ці передсвяткові дні, готуючись до святкування таїнства Різдва Христового, говорили про те, як важливо зараз популяризувати життя та народжуваність. Про це розмірковували, наголошуючи на цінності людського життя від моменту його зачаття у лоні матері, представник Християнського Руху «За життя» Ярослав Дубас, голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я о. Ярослав Рохман, медичний капелан о. Руслан П’яста, сестри-монахині у домах милосердя для матерів і дітей з дітьми, керівники обласного і міського перинатального центрів Юрій Павлушинський і Марія Бойко, департаментів охорони здоров’я і освіти Ігор Дмитренко та Віктор Кімакович, представники закладів освіти директор ІФМФК Володимир Стасюк, проректор з розвитку і комунікацій УКД Олег Андрухів.
Учасниками зустрічі були також народні депутати Оксана Савчук і Едуард Прощук, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Послання від Митрополита Івано-Франківського УГКЦ Володимира Війтишина зачитав ректор духовної семінарії УГКЦ о. Тарас Путько.
Свій виступ під час молитовного сніданку директор ІФМФК Володимир Васильович Стасюк розпочав зі слів, винесених у тематику передріздвяної зустрічі: «Цінність людського життя тільки тоді має значення, коли людина визнає над собою, що є Творець. Якщо ж вона не визнає Бога, то її життя прирівнюється до життя тварин». А сам виступ стосувався досвіду духовного виховання у коледжі, не зважаючи на деградацію освіти (з об’єктивних причин) протягом трьох останніх років.
При цьому деталізував, що пробують йти за таким алгоритмом і отримують зворотній резонанс. Перше – починають з Нагірної проповіді (від Матвія 5:48): «Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий». Наступний крок – усвідомлення значення молитви «Отче наш» (від Матвія 6:9-13). Така послідовність не є випадкова, студент повинен розуміти, що спочатку Творець хоче бачити, що ми виконуємо те, що Він каже: будьте досконалі, ідіть цим шляхом. А тоді вже може йти мова і про сприйняття молитви. Молитва матиме користь, коли оте прагнення до досконалості буде усвідомленим. І третє, чому потрібно вдосконалюватися: бо каже апостол Павло в Першому Посланні до коринтян (1 Кор. 3:16) «Хіба ви не знаєте, що ви – храм Божий i Дух Божий у вас перебуває?». Таким чином, питання вдосконалення – фізичного, душевного (психічного), розумового (інтелектуального) і т. д. – це те, що стоїть перед людиною. І досягнути цього можна лише в результаті певної праці.
Водночас директор ІФМФК у своєму виступі зазначив, що людина на шляху до вдосконалення зустрічається з великими перешкодами. І серед них – лінощі, незнання і бездуховність. Та найголовнішою перешкодою (а чи ворогом) є лінощі. А здоров’я, за визначенням Володимира Васильовича, це здатність організму повноцінно виконувати свої функції. І значення має фізична активність (у здоровому тілі – здоровий дух), і прагнення до здобуття освіти – звісно, якщо їх не поборе такий ворог, як лінощі.
А те, що людина створена «за образом і подобою» (у деяких книгах – «за ликом і мисленням») Бога, то це ще один аргумент на користь вдосконалення. Вдосконалення ж передбачає працю: працю над собою і працю для інших, – підсумував Володимир Васильович. «Таким чином, праця – це наша молитва. Яка праця – така молитва. Гірше працювати – це однаково, що грішити».
Якщо коротко: спочатку вдосконалення, потім молитва і потім «за образом і подобою». І так потрібно виховувати з дитинства. Але чи багато хто про це замислюється?
Як висновок з виступу Володимира Васильовича Стасюка: тільки тоді країна матиме майбутнє, коли в такому дусі виховувати молодь. Це спільна справа освітян, духовенства, родини.
Минулий рік був роком війни, втрат, болю – і для конкретних родин, і для всіх нас, і для держави. І наслідки війни відчуватимуться довго, в тому числі демографічні. Тому настільки важливими є проблеми, які понад дві години обговорювали 30 учасників зібрання на парафії Святих Кирила і Методія (о. Йосафат Бойко) – представники Церкви, влади, медицини, освіти. Всі виступаючі закликали пропагувати культуру життя, виступати за дар життя і допомагати тим, які відкриваються на життя, які готові народжувати діточок.
Пресцентр коледжу.
