Новини

Поради психолога і вправи арт-терапії – продовження зустрічі з психологом

     У групі  IV-2 спеціалізації «Сестринська справа» Івано-Франківського медичного фахового коледжу вдруге відбулося онлайн-спілкування з психологинею Галиною Мельник. Основна увага була зосереджена на практиках і вправах для виходу зі стресу.

     Тиждень тому годину спілкування з психологом у групі IV-2 довелося призупинити через сирени повітряної тривоги. То ж, за словами керівниці групи Анни Байструк, це була «спроба № 2». І вона вдалася повною мірою: замість запланованих пів години зустріч тривала більше години. І носила вона прикладний характер.

     Спершу психологиня Галина Мельник попросила дівчаток (саме так вона зверталася до студенток упродовж онлайн-спілкування, що вже само по собі позитивно на них впливало) зробити кожній своєрідне резюме на основі попередньої зустрічі: «чи маю усвідомлену турботу про себе – чи правильно їм, п’ю водичку, сплю» і чи є баланс «праця і відпочинок». Останнє стосується насамперед тих, хто волонтерить (а такі є серед четвертокурсників). Так от, порада від психолога: не більше чотирьох годин волонтерської праці, навіть якщо людина вважає, що в силі робити більше. Бо «отаке віддавання потребує наповнення для себе, і потім ти знову зможеш себе віддавати».

    Давши дівчаткам хвилину на усвідомлення таких положень, психологиня перейшла до викладу практик, якими варто користуватися у стресових ситуаціях (і не лише в умовах війни) і які, за її словами, «наче нас збирають зсередини». Їх було поділено на три частини: практика стабілізацій для тіла, про реакції у стресових ситуаціях і про додавання сили собі у сьогоденні.

    Це були не просто теоретичні поради, а конкретні вправи, які під час години спілкування студентки повторювали і вибирали, що кому більше підходить, точніше «заходить», дає відчуття полегшення, зменшення тривоги.

    Приміром, вправи для стабілізації тіла: «метелик» – коли часте серцебиття, як постукуванням перехрещених рук заспокоїти своє серденько; почергове напружування верхньої частини тіла і нижньої («від маківки до пояса і від пояса до ніжок»); розтирання руками всього тіла; навіть «кривляння». Всі ці вправи допоможуть зняти напруженість. І байка, що деякі вправи видаються смішними, коли треба кривлятися, чи загрожують псуванням зачіски, коли потрібно розтирати тіло. Головне – вони помічні, дієві.

     Як і наступні, які дають змогу «повернутися у тіло»: відчувати ніжки, коли ступні на землі; відчувати спину і якщо є можливість – опертися; розтирати руки і стискати кулачки; очима помітити три речі. Так психологи радять діяти у стресовій ситуації.

     А ще пропонують використовувати арт-терапію як противагу руйнуванню, як метод зцілення. Можна щось хаотично малювати – «вибігати» реакції, можна щось розривати (реакція «бий»), можна малювати щось оборонне, що дає відчуття захищеності, можна з ниток чи стрічок зробити «клубок безпеки», можна малювати пензликами і одночасно робити вдих-видих («вдихаю спокій, видихаю страх, тривогу, біль»).

     Напевно, у психологів всі ці методики мають свої назви, але не так важливо їх знати чи пам’ятати власне терміни. Головне – використовувати їх для саморегуляції, для зменшення стресу. Психологиня Галина Мельник пообіцяла коротку експрес-інформацію про такі вправи перекинути на вайбер, тож ці поради можна використовувати і для себе, і ділитися ними з іншими. До того ж ними варто користуватися не лише під час війни, а й в інших стресових ситуаціях.

    Від студенток теж були запитання, здебільшого медичного плану, як допомогти іншим під час стресу. Хтось зізнавався, що в сьогоденні, коли триває війна, стресу не відчуває, а хтось ділився власним досвідом, як з нього виходить – відволікається на інші речі. Психологиня одразу перевела це на професійну мову: «я придумую собі якусь діяльність». І навіть є вправа «виходу з тривоги у діяльність»: окреслити на папері відбитки своїх рук і на кожному пальці лівої руки написати, що вмію робити, а на правій руці – що хочу робити, чи навчитися робити, чи чим зайнятися. Це теж відволікає від стресу.

     І остання вправа від психологині при прощанні: міцно обіймати себе руками. Навіть такі віртуальні «обіймашки» додають спокою і впевненості. Бо під час обіймів ми відчуваємо себе у безпеці.

Пресцентр коледжу.

Наша адреса

Тел/факс: (0342) 75-32-58
Відділення післядипломної освіти
Тел: (0342)528004
 

 

Для студентів

Moodle

Корисні посилання

ZNO

vfpo

Copyright © 2021 Комунальний заклад фахової передвищої освіти "Івано-Франківський медичний фаховий коледж" Івано-Франківської обласної ради