Не все одно чи знаємо ми по чиїх кістках ходимо. Не все одно чи ми пам'ятаємо хто віддав найсвятіше за нашу свободу. Не все одно чи ми знаємо прізвища тих, завдяки кому розмовляємо рідною мовою.. Це не все одно.
Ще однією сходинкою для групи 1-5 стало відвідування обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери. Студенти змогли відкрити очі на безмірно жорстоку тиранію наших ворогів проти засновників самостійної держави. Катування, голод, розстріли, нелюдські терпіння не могли скувати безсмертний порив до свободи наших земляків. На калюжах крові героїв виросли пагони незалежної такої безтурботної України. 
      Крім цього експозиція музею яскраво віддзеркалювала періоди появи опришківського руху, роль греко-католицької церкви у збереженні самобутності українського народу, історію визвольної боротьби та державотворчі процеси на території Західної України, збройну боротьбу УПА, яка в умовах бездержавності винищувала корені сталінського режиму. 
      Не будьмо черствими до історії самобутності рідного краю, не забуваймо що є такі місця які відкривають болючі карти нашого народу, обпльованого загарбниками!