З 14 березня в Івано-Франківському медичному фаховому коледжі відновлюється навчання на всіх курсах. Поки що дистанційно, поки що з певними особливостями, зумовленими вторгненням росії в Україну і воєнним станом. Але навчання для студентів і викладачів – це теж буде нашим внеском у перемогу, поряд з волонтерством.
За останні кілька тижнів ми всі перейшли через шок і страх, розпач і біль, тривогу і навіть зневіру. Важко було усвідомити, що у ХХІ столітті можливі бомбардування мирних міст, вбивства цивільних людей, захоплення атомних електростанцій, шантаж ядерною зброєю. Київ, Харків, Маріупіль, Суми, Чернігів, маленькі містечка Ізюм, Буча, Ірпінь – це точки нашого спільного болю. Не можна звикнути до сирен повітряної тривоги навіть тут, на заході Україні, і тільки можна уявити, як тим, хто там, під бомбами і ракетами…
Нас хочуть залякати, психологічно зламати. Та ця війна згуртувала українців. Наперекір путіну, на захоплений подив цілого світу. Хочеться висловити вдячність усім студентами, викладачам, працівникам коледжу за те, що не піддалися паніці, що займаються волонтерством (плетуть маскувальні сітки, збирають допомогу на фронт, сортують гуманітарку), що проводять заняття з невідкладної допомоги для населення, що підтримують переселенців, які приїхали на Прикарпаття з тих областей, де йдуть бої.
Гуртожиток ІФМФК прийняв внутрішньо переміщених осіб, він повністю заселений ще з 26 лютого. Речі студентів, які там проживали, книги під керівництвом заступниці директора з виховної роботи Наталії Мальованчук запаковані і перенесені в комори. Крім того, що переселенцям надана можливість проживання в гуртожитку, вони також можуть користуватися інтернетом, аудиторіями, пральною машинкою.
На базі коледжної кухні організоване дворазове приготування гарячої їжі – понад 200 порцій на день для внутрішньо переміщених осіб. До цього на безкоштовних умовах щодня долучається не менше чотирьох працівників ІФМФК.
Працівники коледжу і студенти підтримали ініціативу об’єднаного профкому і студентського самоврядування про перерахування частини березневої заробітної плати і стипендії на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Наступного тижня буде перераховано понад 130 тисяч гривень. Хоча і раніше багато хто з власної ініціативи зробив свій внесок на армію: з лютневої стипендії і зарплати, з ковідної тисячі, з власних заощаджень – це десятки тисяч гривень. За це теж вдячність усім.
З початку війни навчання у коледжі було призупинене, бо були оголошені вимушені двотижневі канікули. А з 14 березня відновлюється дистанційне навчання на всіх курсах, поки що з помірним навантаженням. І матиме воно певні особливості: заняття обліковуватимуться, однак не стоїть питання відробок; ніяких негативних оцінок; кожне заняття матиме елементи психологічного розвантаження і підтримки; використовуватиметься метод дискусій по темі, що вивчається. Тобто, як зазначає директор ІФМФК Володимир Стасюк, це будуть зовсім інші механізми освітнього процесу, щоб відволікти психологічно від страху, надлишку негативної інформації, щоб відчути підтримку один одного в колективі, а не залишатись наодинці з гаджетом. Вся обстановка під час проведення занять (і про це детально поінформовані всі викладачі) має мотивувати студента брати участь у заняттях, а не бути відсутнім на занятті.
Для студентів усіх курсів вводиться обов’язковий курс з надання першої допомоги і захисту від зброї масового ураження, який був започаткований ще під час канікул. Окрім того, адміністрація ІФМФК, враховуючи побажання студентів, запропонувала медичним закладам використовувати студентів випускного курсу в якості волонтерів (помічників медичних сестер). Студенти могли б поєднувати дистанційне навчання з практичною роботою.
До речі, вже декілька студентів з інших областей зголосилися продовжувати навчання в нашому коледжі, вони з понеділка теж вчитимуться дистанційно. Реєстрація таких осіб продовжуватиметься.
Директор коледжу наголошує: «Сьогодні все повинно працювати для перемоги. Не всі можуть взяти у руки зброю, особливо старші за віком, чи зовсім молоді, чи жінки. І ми на своєму місці: викладачі, які вчать, студенти, які вчаться, повинні виконувати свій обов’язок – сумлінно, совісно працювати. Це наша участь і наш внесок у перемогу. Бо віримо, що вона за нами. Життя не закінчується, Україні потрібні будуть фахові спеціалісти, мудрі медичні працівники».
Пресцентр коледжу.
