Коли в осінньому семестрі на першому курсі проходили години спілкування з директором, були обіцяні такі зустрічі і у весняному семестрі. Та ніхто не сподівався, що росія розпочне війну проти України, що з 24 лютого доведеться призупинити навчання на вимушені канікули, що дехто з студентів і викладачів поїде за кордон, що дистанційні заняття перериватимуть сигнали сирен повітряної тривоги.

      В таких умовах особливо важливі взаємна підтримка людей, психологічне переключення з тривожних думок до позитивних справ. Як наголосив директор ІФМФК Володимир Стасюк, саме сумлінна праця кожного – управління коледжем від адміністрації, викладання предметів від викладачів, навчання від студентів – є основним внеском у майбутню перемогу, в яку всі ми віримо. Саме з цієї думки він розпочав спілкування зі студентами: «Наші викладачі намагаються так викладати матеріал, щоб студенти могли його якнайкраще засвоїти. Це буде наша участь в нашій перемозі. Але і кожний студент повинен поставити собі запитання: а що я конкретно роблю для перемоги, для її наближення?».

     Нехай не видається, що перший курс – це ще не медицина і вимоги до себе можна зменшувати. Бо варто згадати народне прислів’я «Як Івасик не може, то й Іван уже не зможе». Замість декларативних закликів і наказів на кшталт «мусите вчитися» «коледжний тато або дідусь» (як з часткою гумору назвав себе директор ІФМФК) навів такі аргументи: «Якщо не будете на першому курсі вчитися, не будете розширювати свій світогляд, здобуваючи середню повну освіту, якщо не тренуватимете нейрони мозку, то згодом важко буде освоювати медицину».

     І, як під час першої зустрічі в осінньому семестрі, повторив тези про медицину, як найкращу спеціальність з усіх, яка вивчає найвищий вінець Творця – Людину, і про прагнення до досконалості: «Тож будьте досконалими, як досконалий Отець наш Небесний (від Матвія 5:48)». Вдосконалюватися потрібно постійно, щоб розвиватися, рухатися вперед, щоб приносити радість не лише собі, а й батькам (позитивні емоції забезпечують довголіття). Такі думки особливо важливі у дні Великого Посту, напередодні Вербної неділі і Великодня.

     Не можна вдосконалюватися без освіти, без фізичної активності і руху – про це теж ненав’язливо Володимир Васильович сказав студентам. А ще порадив почитати книгу Володимира Січинського «Чужинці про Україну», яка доводить, що українська нація – одна з найдавніших у світі. Про це не варто забувати путінським оркам і любителям «руського міра». Закінчиться війна – і Україна буде процвітаючою країною. Не випадково заняття у коледжі (як і година спілкування з директором) розпочинаються зі слів: «Ми на один день ближчі до перемоги».

     Війна внесла зміни у навчальний процес – вимушені канікули, замість ЗНО – національний мультидисциплінарний тест, відміна ліцензійного іспиту Крок.М. для випускного курсу, продовження навчального семестру до середини липня. А у червні у коледжі планується провести підсумковий контроль знань за семестр. Така інформація у декого викликає паніку. Та лякатися не потрібно, це не екзамен чи якісь додаткові контрольні. Це підсумковий зріз знань, який, за словами директора, «повинен показати після того, як виставлені оцінки, а що залишилося у шести шарах нейронів у кінцевому залишку, що залишилося у так званій довготривалій пам’яті, що є у фундаменті, що має бути основою для другого курсу». Іншими словами, хіба не цікаво для себе дізнатися, що залишилося в голові?

     Це дасть змогу оцінити і роботу викладачів, і навчання студентів. А перед тим будуть додаткові консультації, буде приблизний перелік питань і завдань, буде доброзичливість і спокійна атмосфера під час такого підсумкового контролю з усіх предметів. Щоб не було «трьох З – зазубрив, здав, забув», а натомість – глибоке розуміння предметів, необхідне для наступного вивчання уже медичних дисциплін.

     Володимир Стасюк відповів на запитання студентів. Завершуючи спілкування з студентами групи 4-І, він побажав мирного неба і шляху до вдосконалення.

     Такі години спілкування з директором будуть і у інших групах першого курсу.

Пресцентр коледжу.