19 травня, у День вишиванки, в Івано-Франківському медичному фаховому коледжі відбулися заняття для медсестер кардіологічних відділень, процедурних кабінетів, клінічних лаборантів, які проходять навчання на відділенні післядипломної освіти. І хоча проходили заняття в онлайн-режимі, і викладачі, і багато хто з курсантів були одягнуті у вишиванки.
З лекцією «ZOOM – освітня платформа для проведення онлайн-конференцій: правила користування платформою, установка, налаштування, створення конференцій і робота» перед слухачами курсів виступив викладач-заступник директора коледжу Олег Барзій. З огляду на останні роки – дистанційне навчання через пандемію коронавірусу, а в останні три місяці російсько-українська війна – тема актуальна і корисна для освоєння. Тим більше, що в ІФМФК платформа ZOOM ефективно використовується в освітньому процесі, є позитивний досвід проведення онлайн-лекцій і відеоконференцій.
Олег Барзій розповів курсантам про саму цю платформу, про її можливості, переваги і недоліки (останніх фактично нема). Практичне спрямування мала відеопрезентація: як встановити ZOOM, як запустити програму, як користуватися її налаштуваннями. В умовах швидкого розвитку цифрових технологій такі знання будуть дуже корисні.
Наступне заняття провів викладач-директор ІФМФК Володимир Стасюк. Розпочав його привітанням з Днем вишиванки, побажанням мирного дня і переконанням, що кожний новий день наближає нас до перемоги. Розповів також курсантам про проєкти «30 постатей випускників ІФМФК (до 30-річчя відновлення незалежності України)» і «85 розповідей випускників» до 85-річчя коледжу, яке відзначатиметься у 2024 році. Для багатьох слухачів курсів, які підвищують свою кваліфікацію, саме Івано-Франківське училище, а потім коледж є Alma mater, закінчували його у різні роки.
А далі була навіть не лекція (аудіолекцію і звичайну презентацію можна переглянути на сайті ІФМФК), а бесіда, яка мала б спонукати курсантів задуматись над деякими проблемними питаннями. І основний акцент було зроблено на санітарно-освітню роботу. Бо, будьмо відвертими, попри те, що всі медичні працівники мали б проводити таку роботу і при проходженні атестації пишуть, що її проводять, насправді здебільшого формально. Між тим це важливо для профілактики захворювань, для прищеплення загальному загалу турботи про власне здоров’я.
Насамперед лектор процитував визначення ВООЗ, що таке здоров’я: це стан фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність недуг. Та чи не варто соціальне благополуччя перенести на перше місце? Якщо на роботі постійно відчувати дискомфорт, якщо в родині негаразди – то це викликатиме негативні емоції, відповідно хронічний стрес, а там і до хвороб близько, бо рано чи пізно фізична чи психічна ланка буде пошкоджена. Такий шлях розвитку більшості захворювань, якщо нема вираженої генетичної залежності. І такий висновок змушує по-іншому ставитися до власного сприйняття світу, до соціуму і взаємин у соціумі.
Продовжуючи тему здоров’я, Володимир Стасюк назвав трьох його ворогів: лінощі, незнання, бездуховність. Від лінощів дехто не займається фізкультурою і спортом (згадаймо: рух – це життя, в здоровому тілі – здоровий дух), незнанням намагається виправдати шкідливі звички («от не знав, що куріння шкодить»), а бездуховність спричиняє байдужість до себе і свого здоров’я. Людина високої духовності налаштована на довге життя, вона не потребує допінгу у вигляді алкоголю чи наркотиків, вона прагне до досконалості, дотримуючись Нагірної проповіді: «Тож будьте досконалими, як Отець ваш небесний досконалий» (Євангелія від Матея 5:48).
На думку лектора, дискусійним є термін «первинна медико-санітарна допомога», слово «санітарна» зайве, бо санітарна, профілактична допомога уже входить в поняття «первинна». Між тим з 30 (а зараз їх ще більше) центрів первинки в області лише в дев’яти нема слова «санітарна». Термінологія – це теж важливо. От чому кажемо «хоспіс», а не «госпіс»? «Не варто захоплюватися чужим, демонструючи свою меншовартісність», – переконаний директор коледжу. Зрештою, за найдавнішим літочисленням від часів Трипілля на наших теренах 7530 рік (куди там московії!).
І від традицій та свят, нав’язаних нам чужинцями (як у часі війни переконалися, не «старшими братами», а ворогами, бездушними катами, рашистами) теж слід відмовлятися. Як от День медичного працівника, який започаткований до дати створення лєніним народного комісаріату охорони здоров'я російської федерації. Дату проведення такого професійного свята треба змінити, щоб у всьому відмежуватися від росії. Як варіанти пропозицій: 5 травня, коли в уряді гетьмана Павла Скоропадського було створено Міністерство народного здоров’я і опіки (зацініть назву!), або 7 квітня, коли було прийнято Статут ВООЗ, коли співпадають два свята – Благовіщення і Всесвітній день здоров’я.
Як продовження теми термінології. Може, варто змінити міністерство (заклади) охорони здоров’я на міністерство (заклади) медичної допомоги? Охорона здоров’я має три складові: кожен з нас повинен піклуватися про своє злоров’я, влада має турбуватись про здоров’я, забезпечуючи чисте повітря, воду, якісне харчування, безпечні умови на виробництві, і третій аспект – діяльність закладів медичної допомоги і медичних працівників. Тож медична допомога – це складова охорони здоров’я.
Завершуючи свою бесіду з курсантами, Володимир Стасюк згадав слова відомого українського філософа Григорія Сковороди: «Із всіх утрат втрата часу найтяжча». До речі, цьогоріч виповнюється 300 років від дня його народження. На жаль, москалі розбомбили музей філософа на Харківщині.
Як підсумок: коли ми втрачаємо час на наше вдосконалення – це найбільша втрата. А без фізичного, душевного, розумового, інтелектуального вдосконалення не може бути храм Божий, а «храм Божий – святий, а ви і є цим храмом» (перше Послання до Коринтян).
Всі ті моменти, про які розмірковував Володимир Стасюк, можна використати для інформаційної, просвітньої роботи з пацієнтами, пересічними людьми, та і для себе особисто не зайве пам’ятати. Курсанти висловили вдячність за цікаве заняття.
Пресцентр коледжу.
