З радістю запросили б курсантів у коледж, – зізналася заступниця директора з післядипломної освіти Олександра Денисівна Воєвода, – але в умовах воєнного стану укриття в ІФМФК не може забезпечити безпечне прийняття великої кількості слухачів. До того ж вони – фахівці медичних закладів – необхідні на своїх робочих місцях, а змішане навчання на курсах тематичного удосконалення і спеціалізації дає можливість мінімізувати відрив від основної роботи.

     Заняття Олександра Денисівна розпочала невеличкою розповіддю про історію коледжу, створеного у 1939 році як фельдшерсько-акушерська школа, про видатних викладачів, які тут працювали, як от відомий прикарпатський композитор Дмитро Циганков, про випускників – переможців всеукраїнських конкурсів професійної майстерності. Саме зараз реалізується проєкт «85 розповідей випускників ІФМФК» до 85-річчя закладу освіту. До цього проєкту можуть долучитися і курсанти, які закінчували Івано-Франківське медичне училище чи медичний коледж. Адже для багатьох медсестер, фельдшерів, лаборантів, які зараз підвищують свою кваліфікації на базі відділення післядипломної освіти, це Alma mater.

    Цікавою була віртуальна екскурсія коледжем, навчальними аудиторіями, музеєм, бібліотекою, спорткомплексом, гуртожитком, ознайомлення з матеріально-технічною базою, сучасним обладнанням, можливостями відпрацювання практичних навичок в медпункті і навчально-тренажерному кабінеті. Все зроблено для того, щоб студенти могли гарно вчитися – від умов для навчання і проживання, до можливостей займатися спортом і художньою самодіяльністю і навіть до кулерів з водою, які встановлені з турботою про здоров’я студентів.

    Заступниця директора з післядипломної освіти розповіла про те, за якими спеціальностями готують в ІФМФК здобувачів освіти, як здійснюється набір студентів. І особливо детально зупинилася на діяльності відділення післядипломної освіти: які курси тематичного удосконалення і спеціалізації, які тренінги, за якими програмами, які законодавчі зміни щодо підвищення кваліфікації фахівців. В ІФМФК готові проводити додаткові курси і набирати додаткових курсантів. Для слухачів, які працюють в КНП, заняття безкоштовні.

    Цього дня для курсантів онлайн-заняття проводили двоє викладачів: Олександра Денисівна Воєвода – на тему «Окремі аспекти застосування лікарських засобів» (з акцентом на новинки) та директор ІФМФК Володимир Васильович Стасюк – на тему «Деякі аспекти саносвітньої роботи».

    Свою лекцію Володимир Васильович розпочав за Конфуцієм: «реформи слід починати з виправлення імен». Такого виправлення потребує, приміром, розмежування термінів «медична допомога» і «охорона здоров’я». Бо друге значно ширше, включає в себе не лише діяльність медичних закладів, а й влади – щодо створення нормальних умов для життя і здоров’я людей і самих людей – індивідуальні зусилля кожного щодо збереження свого здоров’я. На думку лектора, підміна понять не лише неправильна, а й шкідлива, бо створює ілюзію, що хтось когось повинен охороняти (і влада вмиває руки, і людина нічого не робить, щоб позбутись шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя).

    Правильнішим Володимир Васильович вважає використання терміну «первинна медична допомога» замість «первинна медико-санітарна допомога». Між тим, коли подивитися назви центрів такої допомоги в розрізі районів Прикарпаття, то лише третина є правильними. А у визначенні терміну «здоров’я» на перший план він переставляє соціальне благополуччя, а вже після того – фізичне, психічне: «Бо хіба від соціального дискомфорту не починаються зміни у стані здоров’я?». У час московсько-української війни це особливо відчутно.

    З огляду на війну важливим вважає рішення про перенесення відзначення Дня медичних працівників, щоб відмежуватися від свята, що бере початок ще з часів ленінського раднаркому, і не відзначати його одночасно з росією і білоруссю. Хоча щодо самої нової дати – 27 липня є певні сумніви.

    До дискусії і роздумів спонукали курсантів і такі моменти лекції: чи може вважатися здоровим лінивий студент, викладач, лікар? Який ворог може до цього призвести? Перше: лінь, друге: незнання, третє: бездуховність. Тому потрібно прагнути до досконалості фізичної, психічної. «Будьте досконалі як досконалий Отець ваш Небесний» (від Матвія 5:48), «Наша праця є нашою молитвою» (св. Тереза з Калькутти) – у таких висловлюваннях – глибокий зміст.

    Всі ці аспекти важливі при проведенні медичними працівниками саносвітньої роботи. Як і класифікація Роббінсона, згідно з якою на здоров’я людей впливають спосіб життя (50%), спадковість (20%), стан довкілля (20%) і лише 10% – рівень медичної допомоги.

    Водночас Володимир Васильович Стасюк наголосив на важливості самої саносвітньої роботи, яку повинен проводити кожен медичний працівник. «Слово лікаря, медсестри важливе, медичних працівників люди звикли слухати. Але чи всі це слово використовують? Чи виконуємо обов’язок такої бесіди з пацієнтами?»…