22.01.2018р. ми святкували День Cоборності – це свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.
З метою гідного відзначення наша група відвідала музей визвольної боротьби імені Степана Бандера в Івано-Франківську.
Тут ми прослухали розповідь історикознавця Віктора Стасюка про основні визначальні для державотворення події. Також багато дізналися про демографічу ситуацію в Україні. Студентів вразило те , що наше населення суттєво зменшилося. Деякі вчені підраховують, що спочатку нас було приблизно 80млн. Вражаюча цифра, чи не так? Проте війни, геноцид українського народу-Голодомор 1932-1933р., вивезення на примусові роботи до Німеччини та масова еміграція за кордон зробили свою справу. Тепер нас набагато менше, а саме-42млн . Найбільше вразила інформація те, що за часів Голодомору 1932-1933р. постраждало приблизно 9-12млн. українців, а це навіть більше за число євреїв та циганів , яких знищував А.Гітлер. Це означає , що Сталінський режим вбивав наш народ швидше, аніж Гітлер знищував євреїв…
Цього ж дня ми відвідали презентацію книги поезій українського поета Нестора Михайловича Мартинця «Нехай Господь благословить ваш шлях». На цій презентації були присутні друзі, однокласники митця, реєстрові козаки, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, вчителі, молодь та особливий гість- учасник АТО.
Під час презентація звучали вірші митця, пісні, написані на його слова прекрасними композиторами Іриною Батюк, Лесею Соболевською, Василем Григоруком у виконанні заслуженої артистки естрадного мистецтва України Маріанни Роз «В твоїх руках», молодої та перспективної співачки Марічки Кенюк «Таточку, татусю!». Також прозвучала пісня у виконання Нестора Мартинця, зокрема це пісня «Дружині».
Студенти нашої групи мали нагоду послухати вірші автора у виконанні Вікторії Коваль «Я блукаю», Ангеліни Лежак «Міліють ріки» та «Нехай Господь благословить ваш шлях», а також вірш «А на Івана папороть цвіте» у виконанні поетеси-піснярки Марії Подолянської.
Яскравим прикладом сучасної влади та суспільства є вірш «Про правду нам торочать брехуни…»
Про правду нам торочать брехуни,
Сліпі навчають, як нам бачить добре.
Збагачується влада в час війни,
З’їдає свій народ у стилі кобри.
Безногі нас навчають, як скакать,
Безрукі - як боксеру краще бити,
А неуки навчають нас читать,
Злодії – як по –чесному нам жити.
Безкрилі часто учать нас літать,
У небо залітати вище й вище,
А атеїст – як віруючим стать,
А перевертень нам закони пише.
Змішалося усе у цім житті,
Здається , що я десь у психлікарні,
В могилах патріоти молоді,
А вбивці їх походжують безкарно.
Народ немов набрав у рот води,
Мовчить і тихо так спостерігає,
Але готовий нелюдів туди
Відправить, де розплата їх чекає.
Тільки команди чомусь тут нема,
« Вожді « в думках ще, кому першим бути,
А на Донбасі точиться війна
І перемогу треба в ній здобути.
Великий виклик у важкий цей час,
Відповідальність перед власним людом,
Гуртуйтеся,благаю нині вас,
Інакше про Вкраїну Бог забуде…
Ці слова пронизують до кісток… Адже показують всю складність ситуації в українській державі та спонукають до змін, а це-найголовніше…
Щиро вдячні адміністрації коледжу за надану можливість відвідати презентацію. Море вражень! Незабутній день!
