МОЗ України

Департамент  охорони здоров’я  Івано-Франківської облдержадміністрації

Івано-Франківський базовий медичний коледж

76026, м. Івано-Франківськ, вул. Г. Мазепи, 165, тел.-факс (0342)75-32-58

E-mail: ifbmc@mc.if.ua      www.mc.if.ua

 

«24»  листопада   2020р.   № 178

Президенту України                      ЗЕЛЕНСЬКОМУ В.О. до відома: т.в.о. Міністра освіти і науки України                       ШКАРЛЕТУ С.М. до відома : Міністру охорони здоров’я України                        СТЕПАНОВУ М.В.

Шановний Володимире Олександровичу!

Шановний пане Президенте!

            «Передусім хочу засвідчити Вам свою повагу як Президенту, який, поза сумнівом, має всі підстави увійти в новітню історію України у статусі найкращого її президента…»

            Вищевикладена цитата взята з попереднього листа на Ваше ім’я (перший абзац), який був відправлений в Офіс Президента електронною поштою і письмово рекомендованим листом із повідомленням про вручення  (вих. №46, від 25.02.2020р.). На жаль, очолюваний мною колектив (лист відправлений за його дорученням) не одержав відповіді. Ми у коледжі пояснюємо відсутність відповіді не чиновницькою безвідповідальністю офісних працівників, а пандемією COVID-19, яка насувалася в той час на Україну.

            Отож, максимально лаконічно…

            У сфері освіти України вже не перший рік орудує диверсійна, на наш погляд, група, яка намагається знищити окремі важливі складники системи освіти. Ми здогадуємось, що вона це робить не внаслідок дефіциту інтелектуальних здібностей та фахових знань, а відпрацьовуючи кошти (ґранти) іноземних фінансових донорів.

            Ви сумніваєтесь щодо аргументації? Будь ласка, ось – докази:

1. У 2014 році Верховна Рада України (ВРУ) приймає Закон України (ЗУ) «Про вищу освіту», який, фактично, на догоду «донорів» знищував коледжі і технікуми, тодішні вищі навчальні заклади І-ІІ р. акредитації. Так поспішали, очевидно, на догоду іноземних замовників, що цей ЗУ був прийнятий задовго перед базовим (основним!) ЗУ «Про освіту» (2017р.).

Інакше кажучи, ніби й мудрі люди, ще й при посадах, - а поставили «воза перед кобилою». Цих мудрих (?) людей в освітянському середовищі чомусь вперто називають «соросятами».

2. Понад чотири (!) роки боротьби (як Ви гадаєте, скільки пішло здоров’я?) інтелектуального освітянського середовища, боротьби, яка відволікала творчі зусилля від інших важливих проблем, як загальнодержавних, так і галузевих, увінчались успіхом. Минулого року (5.07.2019р.) Ви, пане Президенте, скріпили своїм авторитетним підписом вистражданий ЗУ «Про фахову передвищу освіту», який зберігав коледжі і технікуми як окремий складник освіти, регламентував їхнє функціонування та розвиток.

Хочемо нагадати, що навіть у колишній радянській імперії (де освіта, за винятком ідеологічних збочень, займала гідне становище і високо оцінювалась у Європі), цей складник існував, розвивався і мав назву «середня спеціальна освіта».

3. Очевидно, що донори-ґрантодавці вимагають результатів і спонукають до дій. А тому 29 вересня 2019 року приймається Програма діяльності Уряду (Постанова КМУ №849), яка блискавично, у турборежимі 4 жовтня 2019 року схвалюється Верховною Радою України. У «Програмі…» застосовано химерне сполучення слів (яке мало би заспокоїти іноземних донорів – так нам видається): «професійна (професійно-технічна і фахова передвища) освіта». Але (!) об’єднання в дужках двох складників в один – суперечить чинним ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про фахову передвищу освіту. Останній, нагадаю, став чинним через місяць після Вашого підписання – 9 серпня 2019 року.

Постанова КМУ №849 заперечила два чинні ЗУ і, настільки нам відомо, ніхто за це юридичне невігластво не поніс жодного покарання.

Вам не видається, пане Президенте, що, на наше переконання, ґранти донорів так затьмарили свідомість певним чиновникам і вони навіть не побоялися піти проти Вашого авторитету, «скасувавши» Ваш підпис під ЗУ «Про фахову передвищу освіту»?

4. Продовженням антиосвітянських, антипрезидентських дій є реєстрація (жовтень, 2020р.) у Верховній Раді України законопроектів №4207 і 4207-1 «Про професійну (професійно технічну) освіту», які заперечують згадані вище два освітянські ЗУ «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту».

Ці законопроекти ліквідовують фахову передвищу освіту як окремий складник освіти, «заганяючи» її у професійну (професійно-технічну) освіту.

З якою метою це робиться? Не треба бути науковцем, щоб зрозуміти ці руйнівні дії: професійно-технічна освіта, на жаль, за останні десятиліття перестала бути престижною і привабливою для значного сегменту випускників шкіл. Отож, не маючи окремого складника освіти (фахової передвищої) та не бажаючи здобувати професійну (професійно-технічну) через низьку престижність, значний відсоток молоді скористається безвізом, шукаючи кращої долі в Європі, як на виробництві, так і в навчанні.

Ми цього хочемо? Звичайно, мудра людина, що сповідує державницькі ідеали, - цього не хоче. Але є високопоставлені чиновники, які хочуть, і ми здогадуємось чому вони цього прагнуть…

І насамкінець. Чи не могли б Ви, шановний пане Президенте, ініціювати перепідпорядкування медичної освіти – Міністерству освіти і науки України? Наше прохання має серйозні аргументи.

По-перше. МОЗ України вже не один рік займається реформуванням медичної допомоги і до її завершення ще дуже далеко. Боротьба з пандемією COVID -19 має затяжний характер, а попереду – нові епідемічні виклики.

Чи здатне МОЗ ефективно управляти ще й медичною освітою, перед якою стоять свої виклики? Звичайно, що ні.

Ліквідований за часів попереднього Президента Центральний методичний кабінет медичної освіти МОЗ України реорганізувався у Державну установу «Центр розвитку медсестринства», який окрім піарних акцій і збирання паперових звітів без жодного підсумкового аналітичного документу, - жодного (!) позитивного впливу на медичну освіту не має. Жодної (!) адекватної реакції з його боку на пропозиції як усні, так і письмові, які йому надсилаються.

Це банальна трата коштів державного бюджету на утримання цієї установи… На жаль, нині медична освіта користується деякими нормативними документами, яким вже минуло чверть століття і які вже давно втратили свою актуальність та стали шкідливими. Наші намагання щось змінити  наштовхуються на впертий супротив…

Ми кожного року пробуємо, зокрема, виправити очевидну недолугість Умов прийому до вищих навчальних закладів – і теж безрезультатно. Мова йде про медичні освітні заклади.

Проаналізуйте самі, і Ви прийдете до переконання, що це – або диверсія, або дефіцит державницького мислення.

Що потрібно для медичної освіти? Щоб найкращі професійнозорієнтовані (професійнопридатні) молоді люди мали змогу здобувати лікарський фах, бо здоров’я людини – найбільша цінність. Отож, найкращі за рівнем знань і професійною придатністю випускники медичних коледжів мали би продовжувати навчання у медичних університетах за скороченими термінами, в т.ч. і за державним замовленням, не складаючи при вступі жодних іспитів. Адже випускники шкіл вступають у медичні університети за результатами ЗНО і до того ж їхні добрі шкільні знання ще  нічого не кажуть про майбутню медичну профпридатність.

Що мав би зробити чиновник, який керується інтересами держави та суспільного блага? Зробити вступ до медичного університету для випускника коледжу за результатами ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок.М» (складають всі випускники на останньому місяці навчання в коледжі) і за результатами ДПА у формі ЗНО з української мови, який складають після другого року навчання.

 Існуючий нині підхід є яскравим прикладом некомпетентності та чиновницької профнепридатності. Бо сьогодні найкращі, професійнопридатні випускники медичних коледжів можуть продовжувати навчання в університеті тільки на контрактній основі, складати вступне комплексне випробування з предметів, які вивчались на другому році навчання і знову реєструватись і здавати ЗНО з української мови у 2021 році. Звичайно, їм може зарахуватись ЗНО з української мови і літератури за 2018-2020 роки, але освітній процес передбачав (!) під час їхнього навчання тільки ДПА у формі ЗНО з української мови.

Недолугість такої ситуації полягає в тому, що останній рік навчання у коледжі для таких студентів витрачається на повторення давно вивченого, а не на інтенсивне завершення медичної освіти в закладі, засвоєння медичних знань, практичних навичок і вмінь…

Сподіваємось на Ваше розуміння, пане Президенте, та на реагування високопосадовців, яким копія цього листа надсилається до відома і теж рекомендованим листом.

З повагою від імені студентського та педагогічного колективів директор

Володимир Стасюк