САПІЖАК (Запоточна) Марія Іванівна

САПІЖАК (Запоточна) Марія Іванівна. Навчалася в Івано-Франківському базовому медичному училищі у 1982-1985 рр. за спеціальністю «Сестринська справа». За направленням пішла на роботу в обласну дитячу клінічну лікарню м. Івано-Франківська, де працювала у 1986-2004 рр. медичною сестрою у відділенні патології новонароджених дітей, постовою медсестрою, маніпуляційною медсестрою. У 2003 р. закінчила Прикарпатський університет імені Василя Стефаника (кваліфікація біолог, викладач). З 2004 р. працювала викладачем медичної біології і генетики в Івано-Франківському медичному фаховому коледжі. У 2012 р. закінчила Тернопільський медичний університет ім. І.Я.Горбачевського за напрямком підготовки «Сестринська справа», здобула кваліфікацію бакалавра сестринської справи, а у 2014 р. – за напрямком підготовки «Сестринська справа», здобула кваліфікацію науковий співробітник (сестринська справа, акушерство). Викладач вищої категорії, голова циклової комісії «Основи медсестринства та догляду за хворими».

Марія САПІЖАК: Дуже горджуся, що викладаю у коледжі, де колись вчилася

 

В дитинстві я мріяла про педагогічну освіту. Але доля внесла свої корективи, і я пішла вчитися в медичне училище. Та через роки вони у мене поєдналися – медицина і педагогіка. Більше того, мені випала честь працювати викладачкою в навчальному закладі, який колись закінчувала, – Івано-Франківському медичному фаховому коледжі. Серед моїх колег таких є чимало, навіть вже мої учні працюють викладачами в ІФМФК. Це і особлива радість, і гордість для всіх нас. Я дуже горджуся, що викладаю у коледжі, де колись вчилася.

Пригадую, як після 18 років роботи в обласній дитячій лікарні прийшла у коледж у свій перший робочий день та на мить я немов повернулася у студентські роки. То був надзичайно  приємний і хвилюючий момент.

Щиро вдячна директору ІФМФК Володимиру Васильовичу Стасюку, що повірив у мене, за його вміння надихати, мотивувати, за його життєву мудрість. Завдяки його підтримці я здобула другу повну вищу освіту за спеціальністю «Сестринська справа» та кваліфікацію магістра і зараз маю змогу робити те, що найбільше люблю, – викладати здобувачам освіти медсестринство, поєднувати педагогіку і практичну медицину.

До Івано-Франківського медичного училища я поступила після 8-го класу. Оскільки мала зі школи похвальний лист, то вступні екзамени не здавала. Правда, разом з мамою два дні стояли у черзі, щоб здати документи, бо це був престижний навчальний заклад та бажаючих вчитися у ньому було багато.

Саме тоді почався найяскравіший, найцікавіший період мого життя – мої студентські роки в медичному училищі.

Хочу велику шану і подяку віддати всім вчителям, бо вони не тільки давали нам знання, але й навчали нас людяності, доброзичливості, гуманності, прищеплювали нам любов до медицини.

Найтепліші спогади про класну керівницю нашої групи Лесю Федорівну Смицнюк. Вона викладала англійську мову, а оскільки я вчила французьку, то у мене заняття не вела і для мене вона саме «класна мама». Якраз тоді Леся Федорівна тільки прийшла в училище після інституту – молода, красива, розумна. Вона зуміла зорганізувати нашу групу, спонукала нас добре вчитися та пізнавати нове. Залишились яскраві спогади про поїздку до Львова, яку вона організувала.

Дехто з моїх викладачів сьогодні є моїми колегами по викладацькій роботі в ІФМФК. Як от Любов Михайлівна Облогіна. Пам’ятаю її захопливі пари з мікробіології ще з власних студентських років. Вона завжди старалася нам розказувати цікаві факти (вона і зараз так робить), яких не було у підручниках. А ще на практичних заняттях Любов Михайлівна піднімала наш рівень освіченості, навчала як правильно себе поводити в тих чи інших ситуаціях, виховувала з нас леді.

З великим задоволенням згадую пари з педіатрії в Олександри Іванівни Новосельської. До неї можна було звернутися з будь-якою проблемою, поділитися радістю чи просто прийти за порадою. Це були, так би мовити, додаткові життєві навики. Базові знання з латині давав Роман Іванович Малець – надзвичайно толерантна, вимоглива, але дуже добра людина.

Директором училища у нас була Марія Василівна Мудрак, завучкою – Галина Дмитрівна Борисяк. Ми відчували їхнє чуйне, шанобливе ставлення – і водночас вони були вимогливі.

Галина Дмитрівна викладала у нас терапію і догляд за хворими. Мудра, толерантна, добра та справедлива. До кожного вона ставилася індивідуально, її увагою не були обділені слабші студенти. Галина Дмитрівна ніколи не підвищувала голос, але найменше її зауваження викликало відчуття сорому, провини. Для мене особисто вона стала наставницею, авторитетом, прикладом, стимулювала моє подальше навчання. Пам’ятаю, як після першого курсу запропонувала мені працювати в приймальній комісії. Напевно, саме завдяки їй я згодом здобула вищу педагогічну освіту, у 2003 році закінчила Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, де отримала кваліфікацію біолога-викладача.

Серед моїх улюблених предметів була анатомія, яку викладала Олександра Олександрівна Босович. Слухати її заняття – це було одне задоволення. Пригадую, як це було перший раз. Пролунав уже дзвінок на заняття, а ми ще шумимо, не всілися за парти, бігаємо. Олександра Олександрівна зайшла – невеличкого зросту, молоденька, симпатична, і ми подумали, що то якась старшокурсниця, спочатку на неї не звертали увагу. «Добрий день, прошу сідати», – сказала вона спокійно, тихо, врівноважено, і ми відразу заспокоїлися та почали слухати заняття. Дуже просто, доступно, цікаво викладала анатомію Олександра Олександрівна. Могла складні речі (адже анатомія не простий предмет) пояснити простими словами.

Але не одним тільки навчанням запам’яталось моє студентське життя. Пам’ятаю, як в наш клас зайшов Дмитро Гнатович Циганков. Він запропонував нам співати в ансамблі. Наш ансамбль був дублером основного складу «Лілеї». На репетиціях я із задоволенням проводила свій вільний від навчання час. Наш колектив брав участь у різних святкових заходах. Я займалася художньої самодіяльністю також пізніше, коли працювала в обласній дитячій лікарні.

Робота медичної сестри є надзвичайно відповідальною і складною. Багаторічний досвід своєї роботи маніпуляційною та постовою медсестрою у відділенні патології новонароджених дітей в обласній дитячій лікарні я щодня намагаюсь передати нашим студентам. З 2010 року очолюю циклову комісію «Основи медсестринства». Протягом десяти років разом з колегами готувала студентів до Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності студентів медичних училищ та коледжів «Ескулап» за фахом «Сестринська справа». І приємно, що у 2011, 2013, 2014, 2018 роках Мар’яна Майба, Іванна Юрків, Мар’яна Присяжнюк, Світлана Климович стали переможцями (перше місце) такого престижного конкурсу. 

З 2023 долучилась до команди фахівців ДНП «Центр тестування», де проводимо роботу над створенням та рецензуванням тестових завдань ЄДКІ для здобувачів ступеня фахової передвищої освіти за спеціальністю «Медсестринство».

Викладання медсестринської справи для мене – це покликання. Адже у мене є можливість давати знання студентам та прищеплювати їм моральні якості (співчуття, милосердя, терпіння).

Недарма основоположниця сестринської справи Флоренс Найтінгейл сказала: «Догляд за хворими – це таке ж мистецтво, як і живопис та скульптура. Мистецтво догляду – це найвище з мистецтв».

Марія САПІЖАК, випускниця Івано-Франківського базового медичного училища 1985 року.

 

Наша адреса

Тел/факс: (0342) 75-32-58
Відділення післядипломної освіти
Тел: (0342)528004
 

 

Для студентів

Moodle

Корисні посилання

ZNO

vfpo

Copyright © 2023 Комунальний заклад фахової передвищої освіти "Івано-Франківський медичний фаховий коледж" Івано-Франківської обласної ради/ м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи 165