Головацька (Салига) Надія Василівна

Головацька (Салига) Надія Василівна – навчалась в Івано-Франківському базовому медичному коледжі у 2011-2015 роках. З 2015 року працювала медичною сестрою в Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії на посаді виїзної медсестри анестезіологічної бригади. З 2018 року працює в ТОВ «Екомед» торговельним представником.

Надія Головацька: Нас формує наше оточення. І це істина, з якою не посперечаєшся

У моїй сім’ї ніколи не було медиків, але я змалечку знала, що моє життя буде пов’язане з медициною. Повертаючись у далекий 2010 рік, коли я вперше увійшла в коледж у якості абітурієнта на День відкритих дверей, я ні на секунду не засумнівалась у виборі своєї майбутньої професії. Тоді все здавалось таким великим, складним, недосяжним та захоплюючим.

Нашою першою «мамою», тобто керівничкою групи стала Анна Іванівна Байструк, в чому нам дуже пощастило. Вона для мене завжди була і є доброю, розумною і щирою людиною, водночас вимогливим наставником та викладачем. Мені завжди було соромно її в чомусь розчарувати. Під її чітким керівництвом з 2-го курсу я виконувала надважливу роль – старости групи, що було для мене дуже відповідально.

Попри велику завантаженість, уже на першому курсі я стала «своєю» у профкомі. Завжди з великою вдячністю буду згадувати Іванну Степанівну Тимчій, яка на той час була заступником директора з виховної роботи, за її мудрі поради, настанови та величезну підтримку, яку я отримувала від неї. Особливо на останньому курсі, коли мені випала честь бути головою студентського самоврядування коледжу.

Є багато яскравих моментів, які пам’ятаю з коледжного життя. Приміром, як готували сюрприз для директора до дня Святого Миколая – ми сформували фотоколаж з понад 600 фотографій студентів та викладачів і роздрукували з нього великий банер, який потім повісили в холі. Чи як організували в коледжі фотосесію до Дня вишиванки: практично всі студенти та викладачі в той день прийшли у вишитих сорочках або сукнях – це було неймовірно красиво. Чи як організовували серед студентів гру «Хто зверху?» та ще багато тематичних конкурсів та забав.

Протягом чотирьох років ми відчували чіткий нагляд завідувачок відділень. На першому курсі з нами була Наталія Валеріївна Мальованчук – розумна, строга і справедлива. На другому психологічну підтримку, а інколи і добрих «наганяїв» ми отримували від Мар’яни Валентинівни Усенко. Розподіляти нас по всіх лікарнях міста, коли почалося багато практичних занять, доводилось Ірині Михайлівні Бандурі – вона завжди була дуже доброю з нами. Але не дай Бог щось начудити – тоді було непереливки. Готувала до КРОКу та випускала у доросле життя нас моя улюблена Ірина Іванівна Гафійчук, дуже добра і щира. Здається, в неї ніколи не було поганого настрою, вона завжди любила з нами пожартувати.

Найцікавіше мені, звичайно ж, було на клінічних дисциплінах. Я завжди з задоволенням відпрацьовувала всі навички на парах в Марії Іванівни Сапіжак – ця мудра жінка вміла все чітко і зрозуміло показати та пояснити. А найбільше я любила слухати її розповіді про роботу в обласній дитячій лікарні. Якби ж я тоді знала, що мені доведеться пройти через все те, про що вона розказувала.

Також мені дуже знадобились в подальшому і всі поради та настанови Олесі Василівни Сухоручко. Я завжди її уважно слухала, адже вона з таким трепетом нам показувала і розказувала все про діток. Не перелічити, скільки разів на чергуваннях я з вдячністю її згадувала.

Дуже любила хірургію, яку у нас викладав Олександр Андрійович Цибаньов. У нас також було багато практичних відпрацювань і, можливо, я зараз не згадаю всього операційного інструментарію, але добре пам’ятаю, як накладати практично всі види пов’язок.

Не можу не згадати свою улюблену 9-ту групу. Щиро кажучи, ми не були надто дружніми, скоріше навпаки. Та за чотири прекрасних роки, попри усі наші суперечки, в мене в пам’яті залишились лише найтепліші спогади про наші екскурсії до Львова, день студента в Яремчі, походи в театр, практику в лікарнях, безсонні ночі перед екзаменами, наші довгі посиденьки в парку. Я рада, що зустріла там щирих друзів, з якими тісно спілкуємось дотепер.

Загалом студентські роки згадую як одні з найкращих у своєму житті, які принесли мені море позитиву. Я щиро вдячна всім викладачам за їхню титанічну працю, яку вони вкладають у кожного студента. Адже вони вчили нас бути не лише відмінними спеціалістами, а й хорошими людьми.

Я бажаю сьогоднішнім студентам слухати кожне слово викладачів, кожну настанову чи пораду, бо нехай не зараз, але потім вам все це пригодиться в подальшому житті.

Надія ГОЛОВАЦЬКА, випускниця Івано-Франківського базового медичного коледжу 2015 року.

 

Наша адреса

Тел/факс: (0342) 75-32-58
Відділення післядипломної освіти
Тел: (0342)528004
 

 

Для студентів

Moodle

Корисні посилання

ZNO

vfpo

Copyright © 2023 Комунальний заклад фахової передвищої освіти "Івано-Франківський медичний фаховий коледж" Івано-Франківської обласної ради/ м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи 165