Рощук Зоряна Дмитрівна

Рощук Зоряна Дмитрівна. Навчалася в Івано-Франківському базовому медичному коледжі у 2011-2015 роках за спеціальністю «Сестринська справа». Отримувала стипендію імені Дмитра Циганкова. У 2012 здобула Гран-прі Всеукраїнського фестивалю-конкурсу мистецтв студентів медичних навчальних закладів та працівників лікувальних установ «Ліра Гіппократа». Паралельно закінчила Інститут мистецтв, факультет «Естрадний спів», отримала ще одну професію: артист-вокаліст, викладач вокалу З 2016 року працювала в Івано-Франківській міській клінічній лікарні № 1 у відділенні травматології та ортопедії на посаді перев'язочної медичної сестри. Удостоєна звання «Заслужена артистка естрадного мистецтва України».

Зоряна Рощук: Обрала те, що мені до душі

З дитинства я мріяла пов'язати своє життя з медициною та музикою.

Коли повертаюсь спогадами у дитинство, то з усмішкою на обличчі згадую ті смішні моменти, коли приїжджала до бабусі у село. Ми з подругою ловили коників-стрибунців та гралися так, ніби ми їх лікували та доглядали за ними після операції. А ввечері, стаючи на крісло, я співала і уявляла собі, ніби я на сцені. Згодом почала займатися вокалом та навчатися у музичній школі, але думка стати медичним працівником після закінчення школи мене не покидала.

Закінчивши школу, постала перед вибором, яку ж професію обрати: музику чи медицину?

Обрати щось одне я не змогла, тому вирішила поступати в медичний коледж та продовжувати займатися музикою.

 Коли у 2011 році переступила поріг Івано-Франківського базового медичного коледжу, все здавалося мені таким незрозумілим, новим, складним, дорослим та таким недосяжним. Нашою першою кураторкою групи, доброю порадницею, хорошою наставницею стала викладачка фармакології Христина Миколаївна Куцан.

Незважаючи на велику завантаженість новими предметами, новим «стилем» навчання, адже в школі все було по-іншому, я брала активну участь у художній самодіяльності коледжу: співала у студентському хорі та завжди представляла наш навчальний заклад у пісенних конкурсах серед студентів-медиків.

За активну участь у художній самодіяльності коледжу, за перемоги у конкурсах я отримувала стипендію імені прикарпатського композитора Дмитра Циганкова, який свого часу працював в медичному училищі. Та не тільки за це – але й тому, що я старалася добре вчитися. Відверто можу сказати, що спів не заважав мені вчитися, навіть навпаки: він додавав мені мотивації. Мені було приємно, коли на багатьох концертах, які часто проходили в коледжі, я могла дарувати свої пісні та хороший настрій присутнім.

 Особливо важливим пісенним конкурсом для мене став Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв студентів медичних навчальних закладів «Ліра Гіппократа» у Києві. Це був серйозний захід, в якому взяло участь більше трьохсот студентів-медиків, проходив він на високому рівні. Там я виконала пісню «Бажаю щастя, любі лікарі» і отримала Гран-прі, тобто стала переможцем конкурсу та привезла коледжу перемогу! Невдовзі на цю пісню був відзнятий кліп на базі медичного коледжу та обласної клінічної лікарні. А я відчувала, що мою перемогу в навчальному закладі сприйняли з великою радістю і гордістю.

Як і відчувала постійну підтримку від директора коледжу Володимира Васильовича Стасюка та Іванни Степанівни Тимчій, яка на той час була заступницею директора з виховної роботи. Вони давали мені мудрі поради, підтримували на конкурсах, завжди тішилися моїм перемогам та успіхам.

 Повернувшись з конкурсу і навчаючись уже на другому курсі коледжу, я поступила паралельно навчатися у Інститут мистецтв на факультет «Естрадний спів». Згодом його закінчила, успішно захистила магістерську роботу, отримала ще одну професію: артист-вокаліст, викладач вокалу. А сьогодні маю звання «Заслужена артистка естрадного мистецтва України».

Згадуючи студентське життя, зазначу, що протягом чотирьох років навчання ми відчували чітку дисципліну та настанови від завідувачок відділень. На першому курсі – від Наталії Валеріївни Мальованчук, яка викладала у нас біологію і завжди цікаво та доступно пояснювала нам предмет, а також допомагала впоратися з труднощами, які виникали під час навчального процесу.

Готувала нас до КРОКу та випускала у доросле життя з такого уже рідного коледжу Ірина Іванівна Гафійчук, яка викладала анатомію. Для мене вона завжди була і є справедливою, з добрим та щирим серцем.

Також хочеться згадати викладача латинської мови Романа Івановича Мальця, який вмів чітко, захоплююче і зрозуміло подати матеріал для вивчення. Він завжди наголошував: «Без латинської немає медицини». Я дуже любила цей предмет.

 Звичайно ж, найцікавіше під час навчання було на клінічних дисциплінах. Найбільше любила хірургію, яка спочатку здавалася дуже складною, незрозумілою, але насправді з кожним разом ставала цікавішою. Викладачем у нас був Олександр Андрійович Цибаньов, вимогливий, мудрий та трішки строгий. Але всі ті знання, які він передавав нам, мені дуже знадобилися у майбутній професії та у практиці.

Загалом студентські роки в Івано-Франківському базовому медичному коледжі згадую, як одні із найкращих у своєму житті. Вони принесли мені море позитивних вражень, знання та ще більшу цікавість до медицини.

 Тож хочеться щиро подякувати директору коледжу та усім викладачам за те, що завжди були поруч, підтримували, давали мудрі поради та настанови. Дякую Вам за величезний багаж знань, навички і досвід, якими Ви щедро ділилися. Нехай збудуться всі ваші бажання.

 А усім теперішнім та майбутнім студентам медичного коледжу хочу побажати: невичерпної енергії, успіху та підкорення нових вершин! Нехай студентські роки будуть яскравими та незабутніми, щоб кожен із гордістю міг сказати: «Я обрав медицину, і це те що, мені до душі!».

  Зоряна Рощук, випускниця Івано-Франківського базового медичного коледжу 2015 року.

 

 

 

Наша адреса

Тел/факс: (0342) 75-32-58
Відділення післядипломної освіти
Тел: (0342)528004
 

 

Для студентів

Moodle

Корисні посилання

ZNO

vfpo

Copyright © 2021 Комунальний заклад фахової передвищої освіти "Івано-Франківський медичний фаховий коледж" Івано-Франківської обласної ради